Вірш, написаний опівночі

Поэт: Татьяна Маркова

Тебе можна зрівняти з сонцем,
Воно на щось прекрасне надихає.
Заглянувши промінням крізь віконце,
Так лагідно все тіло зігріває.

Мов чарами твоє кохання огортає,
Так швидко й впевнено п'янить.
Мене вже ні на мить не відпускає,
І неможливо вже його спинить.

Твоя любов подібна співам солов'їв,
І ніжному підігрування флейти.
І донесуть її сюди всі 100 вітрів,
Бадьорі й навіть сонні елементи.

Так часто зустрічаю тебе в снах,
І знаю, це ніяк не випадковість.
Адже зі мною завжди у думках,
Уяві те лише на користь.

Ти — незрівнянний сильний птах,
Все неможливе легко підкоряєш.
Один лиш крил могутніх, сильний взмах
Зі мною знов і знов в думках літаєш

Теги: північ, любов, флейта, сон, вітри


Проголосуйте: