Сон...

Сон...

22.11.2021 21:45

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Біла Лата

Серия стихов: Без серии

Якщо мене спитають: що,
Кохаю я найбільше в світі...
Розправлю груди й твердо
Скажу — сон. Та його теплі сіті.

Моя кохана — ліжко м'яке,
А мій коханий — сон.
А я — те сонце білооке,
Що визирнуло з-під вікон.

Я просинаюсь зі сльозами,
Тому що кожен день — "сурок".
А засинаю із лозами,
Що тягнуть мене в свій морок.