Сон...
Сон...
22.11.2021 21:45
Рейтинг: 0,00 (0)
Поэт: Біла Лата
Серия стихов: Без серии
Якщо мене спитають: що,
Кохаю я найбільше в світі...
Розправлю груди й твердо
Скажу — сон. Та його теплі сіті.
Моя кохана — ліжко м'яке,
А мій коханий — сон.
А я — те сонце білооке,
Що визирнуло з-під вікон.
Я просинаюсь зі сльозами,
Тому що кожен день — "сурок".
А засинаю із лозами,
Що тягнуть мене в свій морок.
Читайте еще стихи
Стихи других поэтов
Комментарии к стихотворению
Это произведение ещё не комментировали.