І нам вже це не повернути

Рейтинг: 0,00 (0)

Серия стихов: Без серии

Ніхто не думав і не знав,
Що цей вогонь в останнє–
в їх душах палав.
Ніхто й подумати б не зміг,
Що більше сонце не розтопить сніг.

Але так сталось недарма
І він, й вона–давно вже знали,
Що більше не прийде весна.
Не буде сонячно і тепло.

Не буде так як у дитинстві–
Коли на поміч звали ми
І нам усі допомагали
Коли усі нас пам'ятали.

Але уже минув той час
І більше нам його не повернути.

Нажаль, коли потрібні нам Вони
Їм неможливо зрозуміти:
хто ми такі, з якої давнини
й узагалі, чиї ми діти?

І ми блукаєм серед кладовищ
Наших нездійснених надій і мрій.
Хтось заблукає й сам потрапить вниз,
А хтось блукає й досі серед них...

Теги: діти, кладовище, дитинство, надії й мрії

В КонтактеLiveinternetМой МирBlogger

Стихи других поэтов



Комментарии к стихотворению

Это произведение ещё не комментировали.

Регистрация в БП
Знакомство с авторами
Новые произведения
Новые комментарии
  • 20.11.2024 11:15, Дмитрий Новиковъ, оставил отзыв на произведение Определённо раки, автора Веталь Шишкин