IV. ЕЛЕГІЯ

IV. ЕЛЕГІЯ

05.10.2020 09:39

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Богуслав Буркіт

Серия стихов: ПІСНІ Б.Б. ДНІПРОВСЬКОГО

Небо осіннєє добрістю мирною сяяло днини,
Що обережно тебе, подружко ніжна зірок,
Несла назустріч тривожному духу моєму в перлинах
Радості тихо-блаженної, наче самую богиню
5 Мудру Атену святу; наче ружовий струмок.

Ввесь огенями палаючи, я залишався несміло
Деся в далеких кутках: сяєвом ніжним твоїм
Я милуватися звіддаля вирішив чомсь неодмінно;
Ти ж подивилася виразно в очі мої пожвавілі,
10 Тихшою стала одраз і усміхнулась мені.

Думи напали щасливії на бунтівничого мене,
Тіло зблідніло моє, землю втрачати почав,
Тільки утримався чудними силами вишнього неба,
Зникла-втекла променистая, ти полетіла далеко,
15 Швидко взмахнувши крильми, мара солодка моя.