Сідаємо за парту

Сідаємо за парту

13.02.2014 22:10

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Дмитро Овсієнко

Серия стихов: Без серии

Сідаємо за парту,
Як розпочавсь урок,
Ховаємось за карту
І за гору книжок.
Доволі довгі роки
Усе про Землю вчив,
Як глобус товстобокий
Захоплено крутив.
Але його забрали
І карту хтось приніс,
Моделі стало мало,
Потрібен ще розріз.
Ще й вдома все вивчаю,
Улігся на диван,
Північний полюс знаю,
В Південному-туман.
У голову все входить:
Велика в нас Земля,
До сотні десь доходить,
Ще й нижче від нуля.
Ті простори незвичні
Всіх нас серця манять,
В уяві антарктичні
Сніги у нас лежать.
Як гроші будем мати
Й бажання у серцях,
То зможем побувати
На різних полюсах.
Видавлюю про гроші
Слова скептичні ці,
Так в’їлись нам у душі
Зелені папірці.
Без них ми босі й голі,
Собі я так казав,
Та все одно на полюс,
На глобус поглядав.
Холодний край так манить,
Глибокії сніги,
Вже бачу в океані
Замерзлі береги.
Лечу до них я птахом,
На жаль, лише в думках,
Невпевненості й страху
Не маю у очах.
Вагання все порушать,
Хай вони в серці сплять,
Бо наші вони душі
Немов іржа, їдять.
Хай тепло в серці стане,
В снігах лунає спів,
Хай айсберги розтануть
Від наших добрих слів.
Об’їздимо всю карту,
А поки перший крок,
Сховаємось за карту
І за гору книжок.
Швиденько я сторінку
Відкрив, за парту сів,
З перерви уже дзвінко
Нам дзвоник забринів.
Ми взимку встанем рано,
Коли ще сонце спить,
І глобус ми рум’яний
Не втомимось крутить.
Багато чого взнаєм
Із глобусів Землі,
А щось нам роз’ясняють
Невтомні вчителі.
Усі ми розумніші
Від знань нових будем,
В душі буде тепліше,
Бо спокій віднайдем.
Як буде щастя в праці
І радість у очах,
Не треба нам палаців,
Будемо у хатах.