Спогад

Спогад

09.01.2017 23:39

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Pearl

Серия стихов: Без серии

Літня прохолода стукає в фіранку,
І промінь сонця заглядає у вікно.
Кохалися з тобою аж до ранку
Жаль, що кохання наше відцвіло.
Одна я прокидаюся в своїй постелі,
На кухні кава з молоком…
Так розпочався день без тебе
І літо зігріва своїм теплом.
Вже денне сонце тінь свою кидає,
І розгортає крила вітерець.
А мене сум ніяк не покидає
Всі справи марно. На нівець…
На небі все палає, то заходить сонце,
Іще один погас у світлі день.
Воно знов зраночку постукає в віконце,
А поки, що – спочине десь.
І буду довго я дивитися на місяць,
Що в чорнім мареві на дереві повис,
Немов шматок розбитої любові
Зажурено крізь хмари поглядає вниз.
Надворі темно і в кімнаті тихо,
Дим ночі пахне за вікном.
І чом у тебе зажурились очі?
Цього не скаже вже ніхто.
Ти ляжеш тихо на свою подушку,
Заплющиш очі – все як наяву.
Колись була кохана серед ночі,
М’яка постель. Ні болі. Ні жалю…
Так дзвінко за вікном співає пташка,
Так ніжно пісеньку виводить соловей.
Лише від співу на душі так ясно,
І добре, що скінчився день.