Верховіття шелестять

Верховіття шелестять

05.02.2014 01:41

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Дмитро Овсієнко

Серия стихов: Без серии

Верховіття шелестять,
Птахи з вирію летять
В рідний край квітучий,
Квітень-місяць на поріг
І залишили нас всіх
Ті думки тягучі.
Як у поле вийду я
І вдихну всі трави,
Хочу слати в небуття
Всі проблеми й справи.
Дуже хочу в цей момент-
А чого, й не знаю!
Такий тонкий інструмент
Простір цей безкраїй.
У хвилини всіх вагань
І у дні осінні
Ніс крізь шелест верховіть
Істини незмінні.
Бо сидіти в тих містах
Довго я не можу,
На духмяних всіх вітрах
Радість чує кожен.
Виїжджайте ж у поля,
На луги квітучі,
Прожене п'янка земля
Те, що в місті мучить!