Як я сливки збирав

Як я сливки збирав

09.02.2014 23:52

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Дмитро Овсієнко

Серия стихов: Гумор

ЗІГРІЛО ЛІТО МОЮ КРОВ,
ВЖЕ ОСІНЬ НАСТУПАЄ,
НА СВОЮ ДАЧУ Я ПРИЙШОВ,
РОБИТИ ЩО, НЕ ЗНАЮ.
НА ТИЖДЕНЬ І НА ТРИСТА ДНІВ
У МЕНЕ ТАМ РОБОТИ,
ВІД ЖАХУ, ДРУЗІ, ПРОСТО ВПРІВ,
ДО СЬОМОГО АЖ ПОТУ.
ВОДИЦІ ТАК БАГАТО ПИВ,
ЩОБ БУТИ В ФОРМІ Й СИЛІ,
НАРЕШТІ Я ВЖЕ ПОПАЛИВ
З ГОРОДУ ВСЕ БАДИЛЛЯ.
СМІЄТЬСЯ СЛИВА У САДУ,
НЕМА КОЛИ ПРИСІСТИ,
Я ШВИДКО СЛИВ СОБІ НАРВУ,
БО ДУЖЕ ХОЧУ ЇСТИ.
НА ДАЧІ САМ СОБІ Я ПАН,
ТА КРАЩЕ, ЯК НАС ДВОЄ,
З'ЯВИВСЯ ЗВІДКИСЬ ВЖЕ СТЕПАН,
ВІТАЄТЬСЯ ЗІ МНОЮ.
СЛИВКИ НА ДЕРЕВІ ВИСЯТЬ,
З СТЕПАНОМ МИ ЇХ ЇЛИ,
ВИСОКІ ГІЛКИ ПІДПИЛЯТЬ
МИ ЗГОДОМ ЗАХОТІЛИ.
ВИСІЛИ ВИСОКО СЛИВКИ,
ДРАБИНУ МИ ТЯГАЛИ,
НАРВАВ ЇХ ЖМЕНЮ-ІЗ РУКИ
УСІ ПОВИЛІТАЛИ.
КРИЧУ МАКСИМУ: "ЙДИ СЮДИ!
БО СЛИВИ ТРЕБА РВАТИ,
НЕ В РОТ, А В ВІДРА ЇХ КЛАДИ,
БУДЕШ ДОПОМАГАТИ!"
А СЛИВА ВИГНАЛАСЯ ВГОРУ,
ДРАБИНА ВЖЕ КОРОТКА,
І ДУМАВ ДОВГО Я В ТУ ПОРУ,
БО СЛИВКА ТАК СОЛОДКА.
А СЛИВКА СЯЄ РУМЯНЕНЬКА,
МАКСИМ ВИХОДИТЬ З ХАТИ,
НЕСЕ ДРАБИНУ КОРОТЕНЬКУ,
НЕМАЄ ЩО КАЗАТИ!
ЯК МОЇ ДРУЗІ КОРОТЕНЬКУ
ДАЛИ МЕНІ ДРАБИНУ,
В КАПУСТУ ПАДАВ ЗЕЛЕНЕНЬКУ
НА БІДНУ СВОЮ СПИНУ.
КАПУСТУ СИЛЬНО Я ПОТОВК,
ПИЛЮКА Й ГРУНТ НА ПИЦІ,
СТЕПАН УГЛЕДІВ І ЗАМОВК,
УЗДРІВШИ, ЩО ТВОРИТЬСЯ.
В КАПУСТІ ЩЕ БУЛА ТРАВА
І БУР'ЯНУ НЕМАЛО,
ТОМУ НЕЩАСНАЯ СПИНА
НЕ ДУЖЕ ПОСТРАЖДАЛА.
ВЖЕ СІВ Я, СПЕРСЯ НА ЛОМАКУ,
ВОНИ ПИЛУ ТЯГНУЛИ,
СПИЛЯЛИ, ГУПАЛА ГІЛЛЯКА,
ЩО АЖ У ПОЛІ ЧУЛИ.
ЛЕЖАЛА ГІЛКА НА ЗЕМЛІ
І СЛИВИ ТЕЖ ЛЕЖАЛИ,
ВТОМИЛИСЬ МИ І ТРОХИ ЗЛІ
ШВИДЕНЬКО ЇХ ЗБИРАЛИ.
ДОВГЕНЬКО ДРУЗІ КАЙФУВАЛИ,
СЛИВКИ ПАХУЧІ ЇЛИ,
ТА СЛИВОК ЇМ НЕ ВИСТАЧАЛО,
ЗА ПЛЯШКОЮ ХОДИЛИ.
ТА ВАМ ГОВОРЮ НЕ ПРО ЦЕ,
ЩО В МЕНЕ ВСІ ХИЛЯЛИ,
А ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ ЇМ ЗА ТЕ,
ЩО ГІЛКУ ПІДПИЛЯЛИ.
І ЗМАЙСТРУВАЛИ МИ ДРАБИНУ,
ВЖЕ ДОВГУ, НЕ КОРОТКУ,
ЯК НА ГОРОД ВПАДУ НА СПИНУ,
ЗАЙМУ, НАПЕВНО, СОТКУ!