Сценка "На трасі"

Сценка "На трасі"

11.02.2014 01:37

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Дмитро Овсієнко

Серия стихов: Гумор

Дійові особи.
1.Наляканий водій Василь (від імені якого ведеться розповідь).
2.Його друг Микола (що заважає водію вести машину).
3.Добрий даїшник Петро, що пробачив всіх порушників.
4.Бабуся (що переходить дорогу в невстановленому місці).
5.Водій КАМАЗа, що ледь не став вбивцею.

Авторський текст Василя
Коли машину я веду,
То я великий грішник,
По трасі гнався й на біду
Спинив мене даїшник.
В машині був я не один,
Микола був зі мною,
Ми обігнали сто машин,
Спішили так обоє.
Долоні мокрі вже мої,
Велику честь ми маєм,
Як наше доблесне ДАЇ
Нас швидко зупиняє.

Микола.
Жени цей драндулет скоріш,
Чого це ти гальмуєш,
Бо не поїдем разом більш,
Ти що, мене не чуєш?

Василь в діалозі.
Чого ти, Коля, гвалт здійняв,
В нас швидкість й так хороша,
А штраф платити я не взяв
Велику суму грошей.

Авторський текст Василя.
Мій друг Микола тут замовк,
Ми ледве з ним не бились,
І злий він був, неначе вовк,
Коли ми зупинились.
В педаль Микола довго пхав
Свою нахабну ногу,
Даїшник жезлом помахав,
Нам перекрив дорогу.

Микола.
Тисни, Василю, на гальмо,
Я бачу, ти догрався,
Ти ледве не роздер кермо,
Так сильно в нього вп;явся.
Чого так журишся, ситра
Візьми ковток із пляшки,
Вламать даїшника Петра
Нам двом не буде важко.

Добрий даїшник Петро.
Шановні, боляче мені,
Не хочу сварки й крику.

Микола.
Васько, порийся в гаманці,
Бо штраф, мабуть, великий.

Добрий даїшник Петро.
Куди ви, хлопці, летите,
Зашкалює в вас стрілка,
Чи випадково не п;єте
Ви за кермом горілку?

Авторський текст Василя.
Немовби загнаний я звір,
Та хто ж мене осудить,
Я зранку пив лише кефір,
Від голоду аж нудить.
А зараз в пляшечці ситро,
Його лиш пити вмію,
Надіюсь, добрий цей Петро
Обох нас зрозуміє.
Йому я не відповідав,
Забракло в мене духу,
Ще, мабуть, в школі в руки брав
Я збірку правил руху.
Та правил руху я не вчив,
Не знав їх і Микола,
Зі мною разом в бар ходив,
Тікаючи зі школи.

Микола.
Ой, Петре, друже, не шуми,
Спиртного ми не п;ємо,
Працюєш тяжко дуже ти,
Ще й ми так швидко премо.
Махаєш жезлом ти весь день,
Як ти, не кожен вміє,
Та наш водій дурний, як пень,
Цього не розуміє.
Для нього, Петре, ти ніщо,
І правил він не знає,
Щось йому кажу, він кермо
Ніяк не відпускає.
Немов сказився, в синю даль
Летить, як навіжений,
Кажу, щоб відпустив педаль,
Він свариться на мене.
Та, Петре, ти його прости,
Нема для нього Бога,
І нас обох з ним відпусти
В далекую дорогу.
У тебе ж діти і сім;я,
Так жить не кожен може,
Тяжке в даїшників життя,
Так, може, допоможу
Хоч чимось я в цю мить тобі,
За те, що ти працюєш,
На благо людям і собі
За трасою слідкуєш?

Добрий даїшник Петро.
Ти, хлопче, швидко це облиш,
Бо совісті не маєш,
Хоч біля водія сидиш,
Йому ти заважаєш.
Не хочу ваших я грошей,
Щоб ви це добре знали,
А хочу лиш, щоб ви людей
На трасі не лякали.
А правила ви повторіть,
Для вас вони важливі,
Їх кожний вечір добре вчіть,
Чим десь іти на пиво.

Микола.
Та ж бачить Бог, а з ним весь світ,
Що навички я маю,
Як тільки вивчу алфавіт,
За правила сідаю.
Дорожній як не вивчу рух,
Клянусь, хоч це і важко,
Не буду, наче своїх вух,
Горілки бачить пляшку.

Василь в діалозі.
Микола, що це ти плетеш,
Жахливі клятви в тебе,
Горілку ти щоденно п;єш,
Така твоя потреба.
Друже, ти не п;єш горілку,
Тільки, коли спиш,
Хіба можна рубать гілку,
На якій сидиш?

Авторський текст Василя.
Тут бабуся через трасу
З палицею йде,
І чекать не має часу,
Як КАМАЗ пройде.
Стала дибом вже машина,
Водій мокрий враз,
Аж до дір протерлась шина,
Гальмував КАМАЗ.

Водій КАМАЗа.
Ви, куди, бабусю, йдете,
Чи не на той світ,
Як будете там, пошлете
Ви мені привіт.
Бо як я когось роз;їду,
То уже не жарт,
І скінчаться мої біди,
Як схоплю інфаркт.

Бабуся.
Ой, пробач мені, синочку,
Неуважно йшла,
Хочу я навідать дочку
Зі свого села.
Це Господь мене рятує
Вже в останній раз,
Я ж глуха, того й не чую,
Як іде КАМАЗ.

Водій КАМАЗа.
Господь спасти вас може,
Тут сумнівів нема,
Та він не допоможе,
Як не спинюся я.
Це що за день у мене,
Та ще й порожній бак,
Те сонце, як скажене,
Червоний я, як рак.

Авторські слова Василя.
Аж тут Петро даїшник
Швиденько йде до них,
Мені і Колі смішно,
Ми збулись бід і лих.
Під ніс собі сміюся,
Щасливим став вже я,
Дивлюся на бабусю
І того водія.

[b>Добрий даїшник Петро.
Скажіть-но по порядку,
Як в вас тут все ішло,
Бо я не маю й гадки,
За чим і що було.
Ситро Василь пив здуру,
Колян горілку пив,
Тому я вашу фуру
Прогавив, пропустив.

Водій КАМАЗа.
Готовий штраф платити,
Грошей лише візьму,
Нормально хочу жити,
А не сідать в тюрму.
Ледь я не збив бабусю,
Як через трасу йшла,
Убить когось боюся,
Всім зичу лиш добра.

Добрий даїшник Петро.
Сховайте свої гроші,
Які ви узяли,
Бо хоч вони й хороші,
Ми і без них жили.
І їдьте собі з Богом,
Щоб підкорити даль,
Не схиблять ваші ноги,
Вмостившись на педаль,
Як їхати уважно,
Дивитися убік,
На трасі всім не страшно,
І радий чоловік,
Вберіг же пішохода,
Хоч той на трасу ліз,
Вантаж до пункту схода
І вчасно ще й довіз.

Водій КАМАЗа.
З тобою згоден, Петре,
Що так усе пройшло,
Та схибив я б два метри
Й бабусі б не було.
Тяжке життя водійське,
Про спокій бачу сон,
Вже краще за копійки
Вантажити вагон.

Бабуся (до даїшника)
Дуже дякую, синочку,
Що нас розсудив,
Не побачила б я дочку,
Якби не спинив
Цей водій за мить КАМАЗа,
Не хотів він зла,
А то я б, мабуть, одразу
На той світ пішла.
Не сварись на нього сильно,
Винна я сама,
Водіїв же таких пильних
Вже ніде нема.

Авторський текст Василя.
Мовчки слухали з машини
Ми розмову цю,
Вкривсь я потом, без упину
Тік він по лицю.
А Микола все регоче,
Несвідомий-жах,
Ніяк істинний не хоче
Обирати шлях.
Аж тут нас відпустили,
І раді всі, не злі,
Повільно покотили
КАМАЗи й Жигулі.
За вікнами минають
Річки, поля й ліси,
Очей не відриваю
Від тихої краси.
Буяє все довкола,
Здолали сотню миль
Горілку пив Микола,
Водицю пив Василь.